SPIKE Context

• Російські удари по портовій інфраструктурі в Одеській області, зокрема по порту Ізмаїл та судну в Чорному морі, продовжують ускладнювати експорт зерна та олійних культур з України.

• Через блокаду великих чорноморських портів Україна втратила близько третини потужностей з експорту зерна морем, що змушує переорієнтовуватися на Дунайські порти та залізничні маршрути через Європу.

• Попит на українське зерно серед мультинаціональних компаній знижується, що разом із не конкурентними світовими цінами на пшеницю тисне на внутрішні ціни.

• Експорт пшениці з України за поточний маркетинговий рік знизився майже вдвічі порівняно з минулим роком – 2,6 млн тонн проти 4,7 млн тонн, тоді як експорт кукурудзи навпаки зріс до 1,94 млн тонн (торік 913 тис. тонн).

• Ціни на українську пшеницю та кукурудзу залишаються стабільними на рівні 175 USD/т і 170 USD/т CPT Одеса відповідно, без змін за останній період.

• Через обмежену пропускну спроможність чорноморських портів основний експорт зерна здійснюється через Дунайські порти (Рені, Ізмаїл) та залізничні коридори, що обмежує обсяги та збільшує логістичні витрати.

• Експорт соняшникової олії з України може скоротитися на 50% у порівнянні з минулими сезонами через обмеження портової логістики та падіння цін на експортні контракти.

• Ціни на насіння соняшнику залишаються стабільними на рівні 420 USD/т CPT переробка, ріпак не ГМО – 470 USD/т, соя ГМО – 390 USD/т без змін.

• Попит на ріпак підтримується з боку ЄС, хоча ціни на ріпак на світових біржах почали знижуватися, що тисне на внутрішній ринок України.

• Обсяги переробки соняшнику в сезоні 2026/27 прогнозуються на рівні 13–13,3 млн тонн, що на 29% більше за минулий сезон, проте логістичні проблеми та пошкодження портової інфраструктури стримують темпи переробки та експортні поставки.

• Компанія Кернел працює в режимі збереження ліквідності та адаптації логістики, використовуючи сформований фінансовий буфер для стабілізації діяльності в умовах обмежень експорту.

• Україна розглядає можливість використання портів Нідерландів та Німеччини як альтернативних напрямків для експорту, що може частково компенсувати втрати чорноморських маршрутів.